Блакитна стежка Великої рівнини

Блакитна стежка Великої рівнини замикає кільце угорських Блакитних стежок, перетинаючи Альфельд, велику низовину країни. Розмови про такий маршрут почалися на початку 1990-х, а відкрили його 1996 року. Лінію стежки визначили передусім річки, а переходи через басейн Тиси знайшлися біля Міндсента й Сарваша.

Від Сексарда вона йде заплавним лісом Ґемень до переправи через Дунай біля Байї, далі рівнинами Бачки повз Гайош, у кут між річками Кереш і Марош і через Біхарську рівнину. Північніше вона оминає Дебрецен і Ньїрбатор і через Бодрогкез виходить до Шаторайяуйгея, де зустрічається з Національною блакитною стежкою.

Національне туристичне агентство Угорщини вказує довжину близько 869 км і зазначає, що з весни 2020 року стежку поділено на 13 відрізків замість 10. Шлях майже повністю рівний, тож складність у відстані, а не в підйомах, і, як на інших Блакитних стежках, нею йдуть із книжечкою для штемпелів.