Стежка Континентального вододілу

Національну мальовничу стежку Континентального вододілу заснував Конгрес 10 листопада 1978 року, і вона йде Скелястими горами через Нью-Мексико, Колорадо, Вайомінг, Айдахо й Монтану. Її південний кінець пам'ятник Крейзі-Кук на мексиканському кордоні в Нью-Мексико, а північний біля озера Вотертон у національному парку Ґлейшер, на кордоні з Канадою.

Між двома кордонами стежка тримається близько до Континентального вододілу, лінії, що розділяє річки, які течуть до Тихого океану, і річки, які течуть до Атлантики й Мексиканської затоки. На півдні вона йде пустельними краями, а в Колорадо й північних Скелястих горах виходить у високогір'я.

Коаліція стежки Континентального вододілу, національна некомерційна організація, що об'єднує волонтерів стежки, вказує її довжину в 3100 миль і пише, що близько 160 миль ще не завершено. За даними Партнерства національної системи стежок, стежкою керує Лісова служба США у співпраці з коаліцією й Товариством стежки Континентального вододілу.